Українські аграрії вже заявляють про те, що озимі культури висівати не будуть, оскільки це явно збиткова справа через низьку вартість зерна та дорогу логістику.
Агровиробнику сьогодні продавати зерно дуже складно через блокаду портів. Ми продаємо як західні кордони, і на дунайські порти. Але все ж таки розуміємо, що і там, і там потужності з експорту обмежені. По-перше, фізично складно вивезти наявні обсяги зерна, по-друге, щотижня якась складова логістики зростає в ціні.
Якщо ще у травні вартість логістики до порту Констанца становила 80-90 євро/т, зараз — 180 $/т доставка до Констанци через Рені.
Ще один виклик перед українським аграрієм — неможливість спланувати відправлення, оскільки вагонів «Укрзалізниці» фізично немає, усі вони завантажені зерном, стоять у черзі на західних кордонах.
Наразі неможливо користуватися залізницею ні на західні кордони, ні до порту Рені через те, що «Укрзалізниця» не планує вантажних відправлень. За попередні місяці було завантажено набагато більше, ніж може пройти кордон.
Наприклад, наші завантажені вагони коштують майже 2 місяці і ще близько до кордону не підійшли. Очікувань, коли це має статися, на даний момент немає»
Щоб підтримати аграріїв та зберегти потенціал українського агросектору, державі потрібно продовжити кредитну програму 5-7-9% на збиральну кампанію чи хоча б запровадити її на осінню посівну.
Інакше сільгоспвиробники просто не посіють озимину.
Оскільки це питання світової продовольчої безпеки, то ми сподіваємось на звернення держави до міжнародних організацій чи інших країн для того, щоб вони надали цільові кредити аграріям.