Війна — це час для повсякденної роботи над її викликами, з якими агробізнес продовжує успішно боротися. Проведення посівної кампанії у 2022 році значною мірою залежить від масштабу воєнних дій та розвитку державної політики у напрямі підтримки агробізнесу, тому прогнозувати її результати на початковому етапі дуже складно.
Після початку війни чотири п’яті від усіх українських підприємств уже повернулися до роботи на безпечній території, про це повідомив президент Володимир Зеленський.
Активна фаза сільськогосподарських робіт уже розпочалася. На початку квітня прем’єр-міністр України Денис Шмігаль повідомив, що посівна розпочалася у 21 області держави.
За даними Мінагрополітики, через війну площа земель під посівну у 2022 році зменшилася на 3,5 млн га у зоні активних бойових дій. Але зупинити роботу агробізнесу в Україні агресору не вдалося та не вдасться.
Україна традиційно входить до першої десятки країн світу з виробництва та експорту зернових та агропродукції. Зокрема, вона посідає 2-е місце із постачання ячменю, 4-те — з кукурудзи, 5-е — з пшениці. Український експорт зернових приносить нашим виробникам близько $10-12 млрд. на рік.
Ключовим питанням для підтримки економіки є створення альтернативної логістичної мережі для експорту, над чим зараз активно працюють уряд і бізнес-спільнота.
У нинішніх умовах оптимальні наступні два варіанти:
- експорт через морські порти країн-сусідів (Румунії, Болгарії);
- використання залізничного сполучення.
Реалізація першого — це серйозна дипломатична робота, другий варіант потребує значного фінансування для розширення мережі залізничної інфраструктури як України, так і країн-сусідів (сухі перевалочні пункти/порти).
Вимушеним заходом для забезпечення продовольчих потреб держави та населення країни стала заборона на експорт деяких видів сільськогосподарської продукції: вівса, проса, гречки, цукру, солі, жита, великої рогатої худоби.
Також тільки з попереднім інформуванням уряду та отриманням ліцензії дозволено експортувати пшеницю, кукурудзу, олію, м’ясо та яйця домашніх курей.
Крім того, на початку березня Кабмін встановив нульову квоту, тобто повну заборону на вивезення азотних, калійних та фосфорних мінеральних та хімічних добрив.
Наприкінці березня уряд скасував заборону експорту азотних добрив, встановивши квоту з їхньої вивезення до 210 тис. тонн, але з понад 70 тис. тонн на місяць.
Поки триває робота над вирішенням питання логістики експорту сільськогосподарської продукції, уряд працює над мінімізацією бюрократичних процедур для аграрного бізнесу, зокрема запити виробників для отримання необхідних ліцензій та сертифікатів будуть обробляти максимум добу.
Питання нестачі та високої вартості палива для проведення посівної кампанії та забезпечення інших транспортних потреб аграріїв вирішено шляхом запровадження значних податкових пільг. У березні було прийнято закон, яким передбачено нульову ставку акцизного податку та зниження розміру ПДВ до 7% на пальне.
Крім мінімізації бюрократичних процедур під час операційної діяльності агробізнесу, уряд також працює над поліпшенням умов кредитування аграріїв.
У рамках держпрограми “Доступні кредити 5—7—9%” у період дії воєнного стану та протягом місяця після його завершення/скасування сільськогосподарські товаровиробники можуть отримати кредит під 0% у розмірі до 60 млн грн строком до шести місяців на здійснення сільгоспдіяльності (придбання техніки, палива, насіння, добрив тощо).