Українські аграрії заявляють, що митниця завищує вартість добрив на 100 $/т і більше під час оформлення декларацій.

Це призводить до затримки поставок напередодні посівної, що ставить під загрозу її проходження.

Минулого тижня постачальники мінеральних добрив почали масово звертатися зі скаргами на дії представників Державної митної служби (ГТС).

За даними аграріїв, митники необґрунтовано користуються правом коригування митної вартості товару. Через війну вартість у деклараціях виявляється завищеною.

Наприклад, за карбамідом не рідкісні випадки, коли Держмитслужба не погоджує митну декларацію за вартістю нижче 745-805 дол./т, тоді як імпортери у декларації вказували реальну вартість за основним методом згідно з ціною контракту 600-670 дол./т.

Відповідно. виникають додаткові витрати на сплату ПДВ 20% та ввізного мита до 6,5% на рівні 26,5 дол./т. Аналогічна ситуація щодо інших видів добрив.

При цьому глобальні ціни на добрива знижуються, і наступні контракти вже укладаються за цінами 500-550 дол./т. Якщо й їхня митна вартість підніматимуть до 800 доларів, витрати бізнесу зростуть ще сильніше.

Через проблеми з постачанням аграрії ризикують не встигнути купити добрива для весняної посівної-2023. Це, за розрахунками УКАБ, може призвести до падіння врожаю на 37% порівняно з 2022 роком, тому уряд просять звернути увагу на ситуацію, що склалася.

Зниження цін на добрива слідом за світовою динамікою та прискорення їх постачання напередодні весняної посівної кампанії 2023 року може збільшити можливості українських аграріїв щодо забезпечення закупівлі та внесення добрив на 30-60%.

 Це покращить прогнози валового збору сільськогосподарських культур, позитивно вплине на оцінку ВВП, обсяги валютних надходжень від експорту та торговельний баланс.

За підрахунками експертів, потреба аграрного ринку в азотних добривах становить понад 5 млн т, з яких переважна більшість — імпорт, адже сьогодні виробництвом добрив в Україні займається лише два заводи, які торік виготовили близько 1 млн т.

Тому українські сільгоспвиробники сьогодні залежать від імпортних добрив.

Обсяги імпорту добрив у лютому 2023 року, порівняно з січнем, зросли вдвічі — до 233 тис. т.

Серед азотних добрив слід відзначити популярність карбаміду, який цієї зими зайняв перший рядок серед імпортних азотних добрив. Більше того, ціна на імпортований карбамід у лютому вирівнялася з ціною селітри і була нижчою від ціни селітри власного виробництва.

Добрива заводилися з Європи, Азербайджану, Казахстану, Туркменістану та США, водночас експорт становив 1,16 тис. т.