В Україні найближчим часом мають розпочатись весняні польові роботи, і якщо аграрії не вийдуть на поля, то країна з потужного експортера зерна може перетворитися на імпортера.
Тому уряд активно зараз працює над тим, щоб аграрії вийшли та почалися весняні польові роботи незалежно від того, що відбувається на сьогоднішній момент на фронтах.
Посівна у 2022 році – найскладніша за всю історію незалежності України.
В умовах війни українські аграрії зіткнулися з проблемами: відсутність палива, добрив, блокування логістики, перебої з постачанням сільськогосподарської техніки та обладнання, зупинення експорту. Сьогодні на плечах українських аграріїв продовольча безпека усієї держави.
Близько 30% посівних площ, запланованих під ярі культури, точно не будуть засіяні, ще 20% — під питанням. 50% посівних площ в Україні мають усі перспективи засіяти. Для внутрішнього споживання цього достатньо. Якщо говоримо про ярих культурах, то внутрішньої потреби досить 25% площ.
Війна викликала значні проблеми з постачанням сільгосптехніки, обладнання та запасних частин на територію України.
Напередодні весняної посівної заблоковано як зовнішню, так і внутрішню логістику для постачання сільгоспвиробникам необхідних ресурсів.
Згідно з новими постановами уряду, в Україні не проводитимуться перевірки підприємств, може бути скорочений ПДВ на паливо до 7%, і повністю забирається акциз.
«Аграрії зазнають тотального дефіциту робочої сили, тому що багато працівників пішли захищати країну. А у низці регіонів бояться виходити в поля, оскільки продовжуються бойові дії”, – зазначає голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дікун.
Деякі підприємства скаржаться, що не можуть поставити запчастини для техніки, оскільки страхові компанії відмовляються страхувати вантажівки, що перетинають український кордон.
Насіння на території України вже є на 70% площ. Враховуючи коефіцієнт зміни посівних площ, насіннєвого матеріалу вистачає, але є певна проблематика для того, щоб доставити його аграріям. Активний посів розпочнеться не раніше, ніж за два тижні, тобто час для вирішення логістичних питань ще є.
Гербіцидами аграрії забезпечені на 50%, але їхнє використання припадає на пізніші терміни, і це не найголовніший ресурс.
Найбільш критичним фактором на сьогодні є паливо. Воно у дефіциті. Є чітке розуміння, що воно для посівної дуже потрібне, і це питання у пріоритеті для аграрної галузі одразу після забезпечення паливом нашої армії.