Безумовно найкращий час для внесення вапна в ґрунт — після збору урожаю. Подальший обробіток ґрунту, зокрема культивація або дискування, дозволяють добре змішати вапно з верхнім шаром ґрунту.
Пізнє збирання врожаю кукурудзи, цукрових буряків або загальне нагромадження роботи восени інколи стають перешкодою для вчасного виконання всіх запланованих агротехнічних заходів.
Втім, деякі з них можна проводити і взимку. Наприклад, вапнування.
Внесення кальцієвих добрив в зимовий час не є небезпечним для навколишнього середовища. Вапно — це мінерал, який не містить біопалива (азоту) у своєму складі, який може потрапляти в ґрунтові води, а процес вапнування — це просто екологічна процедура.
Зокрема, збільшуючи ґрунтову реакцію, ми зменшуємо процес вивітрювання живильних речовин, покращуємо їх використання рослинами та активізуємо біологічне життя ґрунту.
Кальцій також акумулює елементарні частинки ґрунту в мікроагрегати, тому, вапнуючи ґрунт, ми також вдосконалюємо його структуру. Загалом вапнування сприяє накопиченню гумінових речовин, з яких утворюється цінна основа, адже що більше гумусу в ґрунті, тим більше колоїдів, тим більше пов’язаних катіонів, які впливають на родючість та стабільність ґрунту.
Вапнування взимку — кращий вихід, ніж проведення цієї процедури навесні. Потрібно лише дочекатися відповідних умов, щоб важка техніка могла вийти на поле без особливих перешкод.
Однак слід пам’ятати, що згідно з польським законодавством, вапно не можна вносити на ґрунтах, залитих водою, покритих снігом, промерзлих на глибину 30 см і під час дощу. Втім, за таких умов і так ніхто в поле не вийде.
Також на полі не має бути товстого шару снігу, тому що під час відлиги вапно буде рухатися разом з таненням води, а ефект гасіння може бути нерівномірним.
Тонкий шар снігу, у свою чергу, не повинен бути протипоказанням, це навіть допомагає утримувати добриво в тому місці, де його розкинули.
Краще за все внести кальцієві добрива безпосередньо перед відлигою або з її початком. Краще робити це вранці, поки земля скована заморозками.
У свою чергу, впродовж дня ґрунт прогріється, і добриво почне проникати в його структуру, починаючи процес зниження кислотності.
При прийнятті рішення щодо зимового вапнування, перш за все, слід використовувати карбонатну форму кальцієвих добрив.
До прикладу, крейда матиме велику реактивність. Також через високу вологість протягом зими слід уникати пильних матеріалів (вони дуже гігроскопічні).
І не слід забувати, що дія вапна проявляється поступово, ефективність його зростає на 2–3-й рік внесення і, залежно від норми, позитивний вплив спостерігається протягом ротації сівозміни.
Вапно сприяє розкладанню органічних речовин в ґрунті й перетворення елементів живлення в легкорозчинні форми. При наявності в ґрунті достатньої кількості вапна може утворюватися так званий м’який гумус, а ще вапно зберігає перегній у верхніх шарах ґрунту від вимивання його в нижні шари.