Серед олійних культур, що вирощуються в Україні та Європі, соняшник займає одне з пріоритетних місць.

Високий агарний інтерес до нього полягає в універсальності самої культури — це безвідходне вирощування з високою рентабельністю.

Хвороби соняшника вважають однією з причин, яка суттєво впливає на продуктивність культури. В Україні сприятливі умови для повноцінного обробітку соняшнику, але в областях ситуація на полях у розріз відрізняється. Перепади температури, підвищена вологість – чудове середовище для розмноження патогенів.

Розглянемо найпоширеніші хвороби соняшника:

  • біла гниль;
  • сіра гниль;
  • фомоз;
  • хибна борошниста роса (пероноспороз);
  • вертицильоз;
  • заразиха (рослина-паразит).

Склеротініоз, або біла гниль, вражає соняшник протягом усього вегетаційного періоду, але виявлятися може по-різному. Характерна при цьому захворювання стрімкість розвитку. Сходи, уражені білою гниллю, гинуть одразу.

У молодих рослин з 5-6 листами при температурі повітря 16-18 ºC на тлі підвищеної вологості на листі утворюється білий повстяний наліт. При розвитку захворювання хворі тканини відмирають, стебла ламаються та рослини гинуть.

Сіра гниль- вражає соняшник протягом усього вегетаційного періоду. У роки з достатнім зволоженням спостерігаються пліснявіння насіння та паростків, а також загибель сходів, особливо при ранніх термінах сівби. Захворювання виявляється на будь-якій частині стебла.

 У місцях ураження тканини темніють, на них утворюються бурі плями із сірим нальотом гриба. Згодом у цих місцях формуються склероції — дрібні, плоскі або круглі щільні утворення чорного кольору розміром 1-3 мм.

Фомоз проявляється у фазі утворення на рослинах соняшнику 3-4 пар справжнього листя. На верхівках листя, починаючи з нижнього ярусу, з’являються темно-бурі плями з жовтою облямівкою. Потім вони збільшуються, охоплюючи майже всю пластинку листа та черешок. Уражене листя в’яне, але залишається висіти на стеблі.

На зеленому стеблі в місцях прикріплення черешків та у кореневої шийки з’являються темно-коричневі плями.

Хибна борошниста роса соняшника – грибна хвороба, яка вражає стебла та листя, проявляється у вигляді хлорозних плям, гафрованості листя, з нижнього боку присутній білий наліт, стебло стає укороченим, тонким.

 У рослин, уражених патогеном помітне відставання у зростанні та розвитку. Вираженість симптомів залежить від форми пероноспорозу. Хвороба може виявлятися на ранніх стадіях онтогенезу, і пізніше – у період цвітіння.

Вертицильоз- проникнення відбувається через кореневу систему, після чого гриб уражає усі частини рослини. Ознаки зараження стають видно у фазі цвітіння, відбувається в’янення листя, листя втрачає забарвлення, в’яне і засихає.

Небезпека захворювання полягає у закупорці провідних судин та пошкодженні внутрішніх тканин, рослина втрачає функції генеративних органів, що не дає сформувати врожай, втрати можуть становити понад 50%. Особливо небезпечний вертицильоз під час посухи.

Заразиха соняшникова – це паразитична безхлорофільна рослина, що інфікує кореневу систему рослини-господаря та поглинає з неї воду та поживні речовини; виділяючи в кореневу рослину-господаря токсичні продукти обміну.

На сьогоднішній день заразиха — загроза №1 для соняшника, уражено понад 30% площ соняшника у світі.

Найбільш раціональним та ефективним засобом боротьби із захворюваннями соняшника є виведення та впровадження у виробництво стійких сортів та гібридів.

Розглянувши основні захворювання соняшнику, ми бачимо, що дана культура потребує захисту, яка може бути забезпечена виконанням низки агротехнічних заходів, таких як:

  • дотримуватися сівозміни;
  • перед посівом обов’язково проводити протруювання насіння соняшника фунгіцидами та інсектицидами;
  • дотримуватися термінів і схем посіву;
  • регулярно знищувати бур’яни на ділянці;
  • проводити профілактичні обробки рослин фунгіцидами та інсектицидами;
  • проводити восени глибоку оранку або перекопування ділянки;
  • подрібнення та глибоке загортання післязбиральних залишків рослин та падалиці соняшника у ґрунт;
  • дезінфекція агротехніки.