Догляд за посівами озимини у ранньовесняний період повинен базуватись на врахуванні стану рослин, який значною мірою залежить від строків відновлення вегетації та погодних умов у цей період.
Живлення пшениці є досить вибагливим: треба уникати голодування чи надлишку елементів.
Пшениця потребує «суперфудів» на весь період розвитку, оскільки в землі фактично ніколи не буває достатньо всіх важливих елементів. А їх треба багато, і ось чому:
Щоб отримати 1 тонну врожаю озимої пшениці треба від 24 до 35 кілограм азоту, 20 або до 26 кг калію, 10-15 кілограмів фосфору, кальцію — 5 кг, приблизно стільки ж магнію та сірки, 250 грамів заліза, 80 грамів марганцю, а також 55 г цинку, до 8 грам міді і бору.
Терміни підживлення:
— осіннє (перші місяці від посіву)
— весняне (під час активного розвитку)
— коли формується і наливається зерно
Також є два методи внесення добрив: листкове та кореневе. І ще один окремий різновид підживлення — за хімічним складом добрив.
Під час передпосівної культивації ґрунту дають повну норму фосфорних і калійних добрив. Бо якщо давати фосфор та калій лише на весну, то вони вже не зможуть так добре засвоїтись. Коли міндобриво глибоко в ґрунті його дія посилюється, а це дуже важливо на початках розвитку культури.
Фосфор та калій, внесені при оранці, повністю живлять рослину впродовж всієї вегетації. Тоді краще розвивається коренева система культури, підвищується стійкість до морозів, і покращується кущення.
Перш ніж братися до підживлення пшениці весною, агроном мусить проаналізувати своє поле. Необхідно подивитися чи розкущилась рослина з осені, чи не вражена шкідниками, як перенесла зиму і морози. Тільки оцінивши загальний стан посівів, можна підбирати добриво.
Найбільш необхідними озимій пшениці саме на весні вважають азотні добрива. Адже тоді відбувається закладка колосків і підживлення посприяє кращому кущінню рослини. Рекомендована норма азоту у цей період 30-36 кг/га в залежності від стану рослини.
Втім краще уникати загальних норм, а вносити добрива під озиму пшеницю індивідуально, враховуючи такі показники, як рівень родючості ґрунту, стан посіву тощо.
До слова, азот у нітратній формі «спрацьовує» миттєво, амонійний — забезпечує більш тривалу дію, він створює ефект «довгого» азоту. Обидві форми азоту можуть по-різному «спрацювати» на різних полях.
Вплив весняно-літніх підживлень азотом на репродукційний процес рослин озимої пшениці:
| Підживлення | Дія |
| По мерзлоталому ґрунту | Сприяє кущенню рослин, підвищує щільність продуктивного стеблостою, а в кінцевому результаті урожайність. Мало впливає на якість зерна |
| Прикореневе у фазу весняного кущіння рослин до 4 етапу органогенезу | Сприяє кущінню рослин, збільшує щільність продуктивного стеблостою, а відповідно, і урожайність. Мало впливає на якість зерна, але є передумовою для його формування |
| Прикореневе на початку фази трубкування | Сприяє синхронному розвитку колосків, підвищує урожайність. Мало впливає на якість зерна, але є передумовою для його формування |
| Позакореневе в період колосіння – налив зерна | Сприяє поліпшенню якості зерна |
Головна суть в тому, що норма внесення азотних добрив розраховується за показниками виносу азоту однією тонною зерна та відповідною кількістю побічної продукції із урахуванням його запасів у ґрунті і головне — стану розвитку рослин озимих зернових культур у ранньовесняний період.
Для проведення підживлення озимих зернових культур, незалежно від строків відновлення весняної вегетації норма використання азотних добрив визначається на основі запасів азоту в ґрунті та стану розвитку рослин на початку весняної вегетації.