У січні 2023 року через Босфор «зерновим коридором» щодня проходить в середньому 2-3 судна, що удвічі менше, ніж було у вересні-жовтні торік, коли проходило в середньому по 6 суден.

Якщо у вересні-жовтні середньомісячний пропуск через Босфор становив 6 суден, то в січні ці показники скоротилися вдвічі – до 2–3 суден на день. За суднами фіксуються штучні, надумані порушення.

Під цим лицемірством країна-агресор приховує єдину мету: завдати Україні не тільки воєнної поразки, але й економічної.
Послабити фінансове становище також і наших міжнародних партнерів, а ще – спричинити міграційну кризу, що загострить вже наявні проблеми.

Навіть у складних умовах із початку повномасштабної війни Україна експортувала понад 40 мільйонів тон зернових, олійних та продуктів їх переробки і забезпечила їжею сотні мільйонів людей по всьому світу.

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський наголосив, що зараз Україна потребує підтримки міжнародної спільноти та системних рішень у питанні саботажу роботи «зернового коридору» з боку російської сторони.

Він також назвав три глобальні стратегічні речі, без яких неможливий розвиток ані українського агроринку, ні світового.

Сольський зазначив, що найперше — це припинення війни шляхом реалізації української формули миру.

Друге — це обмін сучасними технологіями вирощування. На думку міністра, країни нетто-експортери з розвиненими агротехнологіями могли б ділитися досвідом з країнами, що розвиваються.

 Це пришвидшить розвиток фермерства і сприятиме розв’язанню проблеми з голодом.

Третє – усунення будь-яких бар’єрів на ринку продовольства. Не повинно бути обмежень для виробників продукції, у тому числі продуктів переробки. У всіх має бути доступ до їжі.

Безбар’єрність торгівлі стосується роботи зернового коридору, адже від його безперешкодної роботи безпосередньо залежить продовольча безпека світу.