Топ шкідників зернових та заходи для їх боротьби - Агролига

В Україні посівам зернових культур у період вегетації значних збитків завдають хлібна жужелиця, хлібні клопи та жуки, злакові мухи та попелиці, стеблові хлібні пильщики, трипси та інші шкідники.

Боротьбу з ними люди ведуть протягом століть, з часів зародження землеробства, але жуки та їх личинки добре адаптуються до хімікатів, тому доводиться винаходити більш досконалі методики захисних заходів. Зростає загроза масового пошкодження озимих культур гризунами. За офіційними даними, вони заселяють до 75% площ озимих зернових та ріпаку по всій країні.

Рослини озимих культур та багаторічних трав перебувають у стані зимового спокою, мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих була вище критичних температур вимерзання.

Ефективне протруювання насіння — це один з найважливіших етапів захисту сільськогосподарських культур від хвороб та шкідників. Але якість та ефективність цього процесу може бути різною, залежно від препаратів, що використовуються.

Наявність 3-5 і більше житлових колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу пошкодження рослин. А також необхідність їх захисту шляхом застосування родентицидів.

Оптимальною для розвитку шкідника на всіх стадіях є температура 27-28°С. Вологість зерна нижче 14% викликає загибель яєць та гусениць. У зерносховищах може розвиватися до восьми поколінь шкідника на рік. У полі у південній частині країни розвивається до двох поколінь.

Найближчим часом очікується, що гідротермічні умови будуть незадовільними для розвитку і поширення мишоподібних гризунів у посівах сільськогосподарських культур.

Тому, агрономи господарств та державні фітосанітарні інспектори повинні проводити систематичні обстеження з метою встановлення чисельності та визначення видового складу мишоподібних гризунів для проведення ефективного та вчасного захисту посівів від пошкоджень.

Пропонуємо ознайомитися  з системами заходів захисту зернових культур від шкідників:

  •  своєчасна передпосівна підготовка насіннєвого матеріалу: очищення, сортування, контроль якості, протруювання насіння;
  •  раннє боронування озимини зі знищенням рослинних залишків, зібраних бороною по краях поля, а також підживлення посівів;
  •  просторова ізоляція ярих посівів від озимини на відстань до 500 м;
  •  якомога ранні та стислі терміни посіву ярих зернових культур підвищення їх стійкості до ушкоджень попелицями, блішками, злаковими мухами та інші шкідниками;
  •   обробка посівів інсектицидами при значній чисельності пияків, злакових попелиць, пшеничного трипсу, зернових совок, хлібних жуків тощо на озимих та ярих культурах;
  •  у період масового відкладання яєць хлібними жуками та виплодження їх личинок культивація всіх парових та просапних полів сівозміни;
  •   обробка сходів озимих інсектицидами при виявленні пошкоджень личинками хлібної жужелиці, гусеницями совок, що підгризають, а також при великій чисельності злакових мух, попелиць та інших шкідників.
  •                обстеження місць зимівлі клопів-черепашок з визначенням густини популяції на 1 м2 та ступеня підготовленості їх до зимівлі.

Знешкодження в першу чергу досягається своєчасним та якісним зяблевим оранням. Воно руйнує нори та знищує кормову базу, при цьому гине або травмується третина дорослих та всі молоді особи гризунів.

У системі захисту зернових культур від шкідників провідна роль належить організаційно-господарським та агротехнічним заходам. Велике значення мають розробка та використання стійких до шкідників сортів.