Щорічно комахи – шкідники поїдають до 15% зерна, виробленого у світі, а в окремих країнах, 30 % і навіть 50%. Відомо їх понад 400 видів, а в Україні – понад 100 видів.
Шкідники зерносховищ здатні знищити до 50% зібраного врожаю та значно знизити якість вцілілої частини.
Щоб цього не допустити потрібно добре знати, які організми завдають найбільше шкоди зерну в Україні та як його захистити.
Втрати у сільському господарстві від шкідників і гризунів часто сягають 30-50%. У таких випадках губляться насіннєві, фуражні та продовольчі якості самої продукції.
Для людського та тваринного організмів продукти життєдіяльності всіх мишоподібних гризунів є небезпечними та призводять до різноманітних захворювань.
Якщо зерно було заражено шкідниками, воно вже не тільки не відповідає прийнятим нормам, а й не зможе отримати сертифікат.
На підприємствах із зберігання та переробки зерна України найбільш шкідливі:
• рисовий та комірний довгоносик ;
• малий та біловусий борошняний хрущак ;
• зерновий точильник;
• суринамський мукоїд ;
• південна комора;
• горохова зернівка ;
• млинова вогнівка ;
• борошняний кліщ ;
• зернова моль .
Для таких шкідників запаси зернової маси, що зберігаються в закритих приміщеннях без істотних коливань температури та вологості, є оптимальним середовищем, що забезпечує високу їхню плодючість і виживання. Короткий період онтогенезу та відсутність у більшості видів діапаузи сприяють надзвичайно швидкому їх розмноженню.
Вони пошкоджують зерно, борошно, вироби з тіста. Всім цим шкідливим організмам властиве бурхливе розмноження внаслідок високої плодючості, відсутності діапаузи у більшості видів. Масова їх наявність може приводити до появи вологості, нагрівання в зерні та утворення цвілі.
Також ними можуть пошкоджуватись сухофрукти, лікарські рослини, очищені земляні горіхи, пресовані залишки олійних культур (макухи). Поселяються вони в крупах, вівсяних пластівцях, солоді, дерті.
Одночасно з безпосереднім пошкодженням відбувається забруднення продуктів личинковими шкірками, трупами та екскрементами шкідників, що тягне за собою зниження харчових якостей, зараження шкідливими мікроорганізмами.
При пошкодженні нехарчових запасів знижується якість виробів, втрачається їх товарна, мистецька чи наукова цінність.
Велику небезпеку становлять гризуни, які живуть у коморах. Вони не лише псують зерно і залишають у ньому продукти своєї життєдіяльності, а й псують майно (тара, обладнання, інвентар) та ушкоджують будівлю комори. Також вони переносять різноманітні епідеміологічні захворювання, які є небезпечними як для тварин, так і для людей.
Найнебезпечнішими з гризунів вважаються:
- чорний щур ;
- будинкова миша ;
- сірий щур .
Проти ґрунтових шкідників можна використовувати народні методи та хімічні препарати. Народні методи не завжди ефективні, вони не допоможуть при сильному зараженню комахами.
Хімічні засоби мають довгостроковий та швидкий ефект, тому здатні надійно захистити врожай.
Базові принципи для підготовки зерносховища:
- Перед завантаженням нового врожаю сховище має бути абсолютно пустим та чистим.
- Стіни повинні бути очищені від пилу та бруду, щоб забезпечити можливість циркуляції повітря у зерні.
- Вміст вологи у продуктах має бути зведений до мінімуму, оскільки це знижує інтенсивність процесів метаболізму та збільшує твердість зерна, перешкоджаючи життєдіяльності комах-шкідників. Вміст вологи у пшениці не повинен перевищувати 14%. При вологості 9% комірний довгоносик не становить небезпеки.
- Температура у сховищі повинна бути нижчою за 14°С, у цьому випадку шкідники не мають шансів на розвиток.
На сьогоднішній день одним із найпопулярніших методів захисту зерна вважається десикація сільськогосподарських культур. Для цього проводяться обробки зерна препаратами, до складу яких входить гліфосат.
За допомогою цього методу різко зменшується кількість втраченого зерна під час збирання комбайнами. Крім того, спрощується робота на струмах, де зерно доводять до світових стандартів по засміченості та вологості.
Методи контролю амбарних шкідників:
- Липкі клейові пастки;
- Електричні пастки;
- Інсектицидні пастки з отруйними речовинами;
- Гелеподібні препарати;
- Інсектициди в рідкій та газоподібній формах.