Україна розпочала другу весняну посівну в умовах війни.

Спочатку в поля вийшли аграрії Одещини, поступово до них приєднуються господарства та фермери інших південних та південно-східних областей.

За інформацією Мінагрополітики станом на 16.03.2023 сіяти почали 10 областей України, при цьому в минулому році на цей час посів ще не розпочинали.

Так, всіма категоріями господарств посіяно 82,7 тис. га зернових та зернобобових культур, із яких 26 тис. га — ярої пшениці, 44,2 тис. га — ярого ячменю, 12 тис. га — гороху та 0,5 тис. га — вівса.

Найбільше зернових та зернобобових культур посіяли аграрії Одещини — 34,3 тис. га.

За минулий тиждень посіяно 66,6 тис. га зернових та зернобобових культур, у лідерах — сільгосптоваровиробники Тернопільщини, 20,4 тис. га.

Через погодні сюрпризи перших весняних тижнів (хоча почали сіяти раніше, ніж торік), обмеженість фінансового ресурсу й матеріально-технічного забезпечення — з огляду на подорожчання пального, насіння, добрив, знищення ворогом тисяч одиниць техніки, логістичні проблеми, — кадровий голод.

Та головна перепона — загроза безпеці. У прифронтових районах, зрозуміло, ніхто не оре й не сіє. І навіть на територіях, від яких фронт відкотився далеко, використати всі угіддя цього року не вдасться — незважаючи на те, що розмінування ведеться високими темпами.

За прогнозами Міністерства аграрної політики та продовольства України, у 2023 році основні ярі культури посіють на 5 мільйонах 700 тисячах гектарів. Це на 206,5 тисяч гектарів менше, ніж торік.

Скорочення начебто незначне — менше 4%, але навіть за врожайності 45 центнерів з гектара це означає недобір майже мільйона тонн зерна. А головне, що у статистиці аграрного відомства йдеться лише про втрати посівних площ на підконтрольних Україні територіях.

З урахуванням тимчасово окупованих ворогом районів цьогорічне скорочення посівних площ, за оцінками галузевих експертів, може сягнути 25-30% порівняно з показниками довоєнного 2021-го.

А це вже — потенційна втрата фактично третини врожаю (без врахування впливу інших негативних для зернового валу факторів).

В Мінагрополітики прогнозують також і зміни у структурі посівів яровини.

Зокрема, збільшуватимуться посівні площі під олійними (ярий ріпак, соя, соняшник), що пов’язано зі зростанням цін на олійні культури та зниженням вартості їх логістики в перерахунку на одиницю продукції.

Натомість очікується зменшення площ під пшеницею.

На Миколаївщині заміновано приблизно 300 тисяч гектарів землі. На першому етапі планується розмінувати приблизно 3,5 тисяч гектарів для потреб овочівництва.                                           

Окрім того, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) втілює спеціальну програму з розмінування на Харківщині.

В Міністерстві аграрної політики та продовольства сподіваються, що принаймні 30-40% замінованих сільськогосподарських земель Миколаївської, Херсонської і Харківської областей очистять до середини травня.

За рекомендаціями агрономів, оптимальними термінами для сівби ярих культур на півдні та на південному сході країни вважають:

для зернових колоскових — середину березня-початок квітня, для соняшнику —  1-2 декади квітня, для кукурудзи — 5-25 квітня, для сої  — 15 квітня — 5 травня.

У північних, західних і центральних областях зернові краще сіяти наприкінці березня — на початку квітня, кукурудзу — упродовж  другої декади квітня — початку травня, цукрові буряки — у 2-3 декадах квітня, сою — з останньої декади квітня до середини травня.

Українські аграрії продовжують працювати в надскладних умовах воєнного стану, щоб забезпечити хлібом як нашу державу так і весь світ!