Фосфор у ґрунті – важливий макроелемент, необхідний для живлення рослин.
Він бере участь у метаболічних процесах, таких як фотосинтез, передача енергії, синтез та розщеплення вуглеводів.
Він входить до складу як мінеральних (5–15%), так і органічних (85–90%) сполук, що у рослинах. Найбільш біологічно важливі фосфоровмісні сполуки – це нуклеїнові кислоти (ДНК і РНК), нуклеотиди, нуклеопротеїди, фосфоліпіди, ферменти, вітаміни, фітин та ін.
Фосфор бере участь у більшості обмінних процесів рослин та міститься у ґрунті у складі органічних сполук та мінералів. Тим не менш, кількість легко доступного фосфору дуже мала порівняно із загальною кількістю фосфору у ґрунті. Тому у багатьох випадках слід застосовувати фосфорні добрива, щоб задовольнити потреби сільськогосподарських культур.
Фосфор сприяє:
· економічному витрачанню вологи рослинами; |
· підвищенню посухостійкості; |
· поліпшенню вуглеводного обміну, що сприяє підвищенню цукристості буряків та крохмалистості картоплі; |
· збільшенню вмісту цукрів у вузлах кущення озимих культур та тканинах багаторічних трав, що підвищує морозостійкість та зимостійкість; |
· стійкості до вилягання хлібних злаків; |
· стійкості до хвороб; |
· процесам запліднення квітів, утворення зав’язей, формування та дозрівання плодів |
Рослини акумулюють сонячну енергію в процесі фотосинтезу, і енергію, що виділяється при диханні, окисленні органічних речовин. Енергія АТФ витрачається на синтез вуглеводів, білків, жирів та інших органічних речовин. Енергія необхідна в процесі росту та розвитку рослин для поглинання поживних елементів та для нормального перебігу інших життєвих процесів.
На сьогоднішній день фосфор зустрічається майже у всіх комплексних добривах, а саме: амофос, нітроамофос, діамофос, діамонійфосфат, суперфосфат і т.д.
Також він входить до складу нуклеїнових кислот фосфоліпідів, що регулюють проникність клітинних мембран, а також до складу інших структурних та запасних речовин клітини.
Недолік фосфору викликає:
- порушення обміну енергії та речовин у рослин;
- пригнічує зростання та розвиток;
- утворення репродуктивних органів;
- гальмує дозрівання;
- призводить до зниження врожаю.
Найбільшу потребу у фосфорі рослини відчувають на ранніх етапах свого розвитку, під час формування кореневої системи, а також у фазі цвітіння та утворення плодів. Критичною щодо фосфорного харчування всім культур є фаза сходів, коли відносно слабка коренева система здатна поглинати фосфорні сполуки лише з обмеженої території. Нестача елемента викликає надалі патологічні зміни у ростових і репродуктивних процесах рослин.
Можна зробити висновок, що своєчасне підживлення рослин фосфором – це запорука майбутнього врожаю.