Карбамід-аміачна селітра (КАС), або карбамідно-аміачна суміш – суміш концентрованих водних розчинів карбаміду та аміачної селітри, масові частки яких відповідно становлять 31–36 і 40–44 %.
Промисловість випускає три форми цього добрива: КАС-28, КАС-30, КАС-32 із вмістом загального азоту відповідно 28; 30 і 32 %, проте азоту може бути і менше – 20-25 %.
Температура, за якої відбувається кристалізація, для кожного КАСу різна.
Для КАС-32 це 0˚С, КАС-30 – мінус 9˚С, а для КАС-28 – мінус 17˚С, через що в прохолодну та морозну погоду краще застосовувати саме останній варіант.
КАС використовують як для основного внесення, так і для підживлення. Можливі два способи основного внесення: поверхневе і безпосередньо в ґрунт.
Розбризкувати КАС можна за допомогою машин, призначених для внесення рідких комплексних добрив, оскільки добриво не містить вільного аміаку.
Проте застосування КАС поверхнево менш ефективне, ніж заробляння у ґрунт, бо при розбризкуванні збільшується контакт із ферментом уреазою і післязбиральними рештками, внаслідок чого зазвичай підвищується іммобілізація азоту бактеріями.
КАС вносять з водою для поливу. Залежно від використовуваної системи зрошення та виду рослин у розчин додаються різні підживлювальні суміші, фунгіциди, інші пестициди.
КАС застосовують також разом із гербіцидами (як до сівби, так і після неї). Зазвичай за внесення КАС з гербіцидами витрати робочої рідини становлять 200–300 л/га.
Бакові суміші готують за наведеними нижче правилами.
- Бак наполовину заповнюють КАС, добавляють гербіцид (за потреби його заздалегідь змішують з водою), наповнюють бак КАС. Змішувач має бути постійно увімкненим.
- Спочатку в бак наливають від 1/5 до 1/3 води, потім добавляють гербіцид, наповнюють бак КАС. Змішувач має бути постійно увімкненим.
Позакореневе підживлення розчинами КАС краще проводити в ранкові (за відсутності роси) й вечірні години, а в похмуру прохолодну погоду – впродовж усього дня.
За температури понад 20 °С і низької відносної вологості повітря можливі опіки рослин, тому в цей час рослини не підживлюють. На оброблених розчинами КАС посівах випасати худобу і проводити зрошення дощуванням дозволяється не раніше ніж через 5 діб.
Найбільше суперечностей пов’язано з тим, що КАС вносять так, як пестициди, тобто недостатньо розбавляють водою.
Найнадійнішим є контрольне внесення добрива на дослідній ділянці за кілька діб до основної обробки ним усього поля.
На відміну від інших рідких азотних добрив розчини КАС можна змішувати з рідкими комплексними добривами.
Надати пріоритет КАСу варто і при виборі азотного добрива, якщо його вносять для покращення мінералізації заробленої у ґрунт соломи.
Культиватори для внесення КАС необхідно обладнати живильником.
Він монтується в ґрунтообробний агрегат як причіпного, так і навісного типу, та містить:
- нержавіючу або пластикову ємність;
- насос з приводом від ВВП трактора або гідромотора. Гідромотор підключається до гідросистеми трактора за допомогою рукавів високого тиску;
- пристрій регулювання подачі, що забезпечує витрату 50-450 л/га;
- фільтр;
- трубопроводи під лапу культиватора і розпилювачі.
Зараз пропонуємо розглянути більш детально переваги та недоліки КАСу.
Переваги:
- Висока ефективність застосування в будь-яких кліматичних зонах, в тому числі посушливих.
- Більш рівномірне внесення, точне дозування розподілу за площею.
- Можливість використання на різних стадіях вегетації.
- Швидке проникнення в ґрунт без необхідності обов’язкового закладення (окрім лужних ґрунтів), а тому найкраща пристосованість до технологій mini-till і no-till.
- Довготривала дія.
- Скорочення технологічних витрат завдяки можливості внесення КАС в рідких туках, а також в суміші з пестицидами і іншими рідкими мінеральними добривами (в першу чергу з мікроелементами).
- Низька вартість одиниці діючої речовини в порівнянні з гранульованими формами.
- Менші витрати на логістику, а також на завантаження та відвантаження.
- Більша швидкість заправки агрегату для внесення, адже відпадає потреба залучення додаткової техніки (навантажувача).
- Відсутні проблеми зі зберіганням.
Недоліки:
- Існують ризики опіків рослин, обумовлені неправильною нормою внесення, фазою й особливістю вегетації культури, а також погодними умовами.
Від виробника добриво зазвичай транспортують у цистернах залізницею. Для зберігання можна використовувати резервуари зі звичайної вуглецевої сталі або зі стійким антикорозійним покриттям, що підвищує вартість продукції.
Нині КАС зберігають у резервуарах з багатошарового еластомеру, що нагадують гумову грілку заввишки до 1,5 м, завширшки до 14, завдовжки до 16 м і забезпечує зберігання від 10 до 250 м3 добрива.
Поверхня, на якій розміщують резервуар, має бути рівною, без каміння чи інших гострих предметів.