Ріпак — високорентабельна культура, в чому неодноразово переконалися українські аграрії, але вирощування цієї культури має цілу низку ризиків через його вимогливість до ґрунтово-кліматичних умов та технології вирощування.

Ріпак вражають близько 50 видів фітофагів та шкідників, які завдають шкоди різним частинам рослини у різні фенологічні періоди.

Найчастіше посіви озимого ріпаку навесні псують такі шкідники:

  • ріпаковий квіткоїд, жуки якого вигризають тичинки. Внаслідок цього на рослині не можуть зав’язатися стручки;
  • капустяний стручковий комарик. Личинки цієї комахи ушкоджують молоді стручки озимого ріпаку, висмоктуючи з них сік і вигризаючи насіння;
  • потайнохоботник. Ці комахи активізуються, коли ґрунт на 2 см прогрівається до температури 5–7 °C. Їх слід знищити, доки вони не відклали яйця. Зазвичай для цього аграрій має близько двох тижнів.

Першим весняним агроприйомом на посівах ріпаку є основне внесення азотних добрив у нормі 80 – 120 кг/га діючої речовини. Найкращий результат досягається при підживленні у два етапи.

Зазвичай використовують аміачну селітру, орієнтовно 3 – 4 ц/га у фізичній вазі. Перше внесення проводять по мерзлуватому ґрунту. Вдруге азот краще внести через три тижні після першого, прив’язавши його до фази початку зростання стебла, найпізніше — під час розпускання перших бутонів.

Нестача бору призводить до зменшення кількості стручків і насіння в стручках, гальмування росту рослин, хлорозу молодого листя.

На слабко забезпечених цим елементом ґрунтах урожайність після внесення бору зростає на 2-5 ц/га. Вносять при позакореневому підживленні навесні перед змиканням рослин у рядках у фазі бутонізації — до фази цвітіння, коли добре розвинена листова поверхня.

Щоб ефективно провести боротьбу, потрібно чітко розуміти  біологічні особливості для своєчасного виявлення, що допоможе значно зменшити витрати на захист рослин та втрати майбутнього врожаю.

Тому навесні краще застосовувати подвійну обробку посівів ріпаку за такою формулою: інсектицид+фунгіцид.

Слід пам’ятати, що врожайність озимого ріпаку на 80% залежить від оптимально обраної технології вирощування і навесні цей процес потребує значної  уваги.